З метою профілактики правопорушень, згуртованості учнівського колективу проведено тренінг " Протидія виявам агресії і насилля в учнівському середовищі"
Продовжуєм профорієнтаційну роботу в нашому клубі для старшокласників "Як стати успішним" темою для обговоренні в другому модулі було питання самоусвідомлення " Я- особистість, частина великого цілого" Учні розробляли правила роботи в групах, виконували ігри та завдання , які сприяли формуванню адекватності світосприйняття через усвідомлення, розширення вмінь, навичок.
"Коло друзів всіх вітає"
З метою згуртованості та соціалізації учнів 1 класу в гімназії " Освіторія" проведено тренінг "Коло друзів всіх вітає". На заході учні в ігровій формі вивчали основи толерантності, спілкування, покращували свій емоційний стан, підвищували самооцінку.
«16 днів проти насильства»
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» .
З метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження в закладі освіти організовано та проведено тематичні уроки, вебінари, конкурси, заняття з елементами тренінгу та інші заходи з урахуванням дистанційної форми навчання.
Інформацію про заходи розміщено на сайті закладу освіти, а також проінформовано учасників освітнього процесу в програмі HUMAN, у просторі ФБ.
1-2 клас (очна форма навчання)
"Коли світ на межі змін"
У гімназії " Освіторія"для педагогів був проведений тренінг "Коли світ на межі змін", метою якого була психологічна підтримка вчителів у період війни. Практичним психологом закладу освіти були проведені вправи для саморегуляціі, заземлення та пошуку ресурсів необхідних для продовження дистанційного навчання. Педагогів ознайомлено з вправами, які слід використовувати під час уроку для збереження психологічного здоров'я учнів.
Роль вчителів та психолога у процесі навчання під час війни
Зараз важко і дорослим, і дітям, і педагогам. Постійний стрес, тривога, страх, панічні атаки, нервова напруга, відсутність спілкування, невизначеність у завтрашньому дні, зміна настрою, проблеми зі здоров’ям, неможливість впливати на ситуацію, апатія призводять до вигорання як психологічного, так і емоційного.
Як подолати напругу ? Знизити тривожність? Відповідь на ці питання дала вчителям Губань Л.П. – практичний психолог закладу освіти, на педагогічній раді , що відбулася 31.08.2022 року .Колективу була запропонована релаксаційна вправа для розслаблення та відкриття в собі потенціалу.
Телефони довіри
Дитяча лінія 116 111 або 0800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильства 116 123 або 0 800 500 335;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
Національна поліція України 102.
24 лютого 2022 року
життя кожного українця перевернулося з ніг на голову.
24 лютого в Україні розпочалася повномасштабна війна, яку розв’язала РФ. Ми зіткнулися з пеклом війни, про яке абсолютна більшість із нас знала лише з книг та фільмів. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну страждають люди. Те, що могло наснитись у страшному сні, сьогодні ми бачимо й проживаємо наяву.
Але нам потрібно бути сильними й боротися зі страхом!
Кожного дня російські загарбники обстрілюють українські міста. Кожного дня про небезпеку людей попереджують сирени. Однак все більше українців стикаються з незвичним для них станом.
Сама війна є потужною травмою як для військовослужбовців, так і для цивільного населення. Серед причин: невизначеність майбутнього та відсутність контролю над ситуацією.
На жаль, надзвичайні ситуації є частиною нашого повсякденного життя. Люди втрачають будинки, близьких, виявляються відірваними від сім’ї і звичного оточення або стають свідками насильства, руйнувань і смерті. Переміщеними можуть бути окремі люди, сім’ї і цілі спільноти.
Такі події у тій чи іншій мірі впливають на кожного, проте спектр можливих реакцій і емоцій вельми широкий. Багато хто відчуває себе враженим, вибитим з колії або не розуміє, що відбувається. Люди відчувають страх або тривогу, можуть впасти в заціпеніння або апатію.Деякі проявляють слабкі реакції, інші – важчі.
Страх, тривога, відчай, апатія, втрата сенсу — з такими почуттями багато людей просинаються у своїх домівках та підвалах, в тимчасових притулках по всьому світу.
У зв’язку з цим багато людей потребують психологічної підтримки, тому що не можуть самостійно впоратися з тривогою, панікою, страхом та іншими переживаннями.
Щоб допомогти українцям пережити ці страшні дні та віднайти втрачені опори, психологи та психотерапевти безкоштовно надають консультаційну допомогу. В умовах воєнного стану, введеного в Україні з початком повномасштабного військового вторгнення на територію нашої держави збройних сил російської федерації, з метою надання психологічної підтримки населенню та формування у громадян навичок первинної психологічної допомоги і самодопомоги під час війни на сайті Таращанського академічного ліцею «Ерудит» створена рубрика з рекомендаціями щодо боротьби зі страхом та тривожністю в цей складний час.
Ключова мета агресора – викликати паніку серед населення. Але піддатися паніці – це найгірше, що можна наразі зробити. Тому ось кілька порад самодопомоги:
1. Зверніться до дихотомії контролю – це поділ речей на підконтрольні нам і ті, на які ми не можемо вплинути. Слід продумати кілька алгоритмів дій для різних варіантів розвитку ситуації – це допоможе позбавитися панічної поведінки і додасть впевненості.
2. Не позбавляйте себе речей, які приносять задоволення, нехай навіть маленьке, та заспокоюють. Це може бути кава або читання книги.
3. Робіть фізичні вправи. Фізичне навантаження дозволяє виробляти більше серотоніну та сприяє кращому сну. Чим більше ми боїмося, тим більше витрачаємо ресурсу на подолання порогу тривоги. Хороший сон, ситість та фізичне навантаження – це запорука стресостійкості.
4. Дозуйте отримувану інформацію. Оберіть кілька офіційних джерел та ЗМІ, яким ви довіряєте, оцінюйте отриману інформацію тверезо і робіть паузи у процесі читання новин. Паузи на фізичну активність, їжу, хобі тощо.
5. А головне – не залишайтеся сам на сам із власними переживаннями. Якщо є така можливість, об’єднайтеся із сім’єю та рідними, діліться своїми почуттями і спільно слідуйте порадам 1-4.
Сумні події нашого життя також пробуджують найкращі людські ресурси, зокрема ресурси співчуття, підтримки, взаємодопомоги. Посилення громадського, волонтерського руху є тому підтвердженням.
Сьогодні в Україні волонтером став майже кожен: ресторани готують обіди для тероборони, жінки і молодь плетуть маскувальні сітки, збирають продукти, ліки, необхідні речі.
Долучіться до волонтерської діяльності: плетіть сітки для маскування, поділіться продуктами довготривалого зберігання, принесіть з дому ті речі, які можуть знадобитися для людей, які евакуйовані і перебувають у нашому місті.
Бережіть себе та близьких. Все буде добре!
«16 днів проти насильства»
Насильство в сім’ї або родині залишається серйозною проблемою для усіх держав-учасниць ООН, незалежно від регіону, мирного часу, культури, конфліктів або стихійних лих.
Воно набуває багатьох форм та занадто часто суспільство заплющує на нього очі. Щоб зупинити насильство у сім’ї необхідна консолідація зусиль урядів, парламентів, місцевих структур та громадськості.
З 1991 р. у більш ніж 100 країнах світу проходить Всесвітня кампанія «16 днів проти насильства», що була ініційована Всесвітнім інститутом жіночого лідерства. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей.
Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.
29 листопада – Міжнародний день захисників прав жінок.
1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом.
2 грудня – Міжнародний день за відміну рабства.
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
5 грудня – Міжнародний день волонтера.
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Україна приєдналася до всесвітньої акції у 2000 р. Відтоді кожного року по всіх містах України проходять різноманітні заходи, під час яких лунає
«СТОП НАСИЛЬСТВУ!».
Основною метою акції є привернути увагу учнів , батьків та вчителів до проблем сімейного насильства.
Губань Людмила Павлівна – соціальний педагог, практичний психолог Таращанської загальноосвітньої школи І-ІІ ст. №3
Консультація для випускників
Що більше тривоги, то більше ми «розділяємося» з тілесністю
Поради батькам щодо зняття тривожності в період карантину
«Тілесне усвідомлення» і «протитривожність» для дітей (і дорослих). Сім простих практик.
Я почала помічати, що мені дедалі частіше доводиться нагадувати шестирічній доньці (якій зараз, як і багатьом дітям, бракує звичної активності, і є, звичайно, певне тло загальної тривоги): «Мені здається, ти давно не пила води? А в туалеті коли була? Відчуття, що тобі зараз прохолодно. Мені здається, ти сидиш незручно».
«Тілесне усвідомлення» — це те, що дозволяє і нам, дорослим, знизити тривожність, повернути відчуття «справжнього» і контролю над побутовістю. «Усвідомлення» — активність «мережі оперативного спокою» нашого мозку — зараз допомагає впоратися з карантинним напруженням. І це те, чого було б добре навчити дітей. Чим більше тривоги і напруження, тим більше ми «розділяємося» з тілесністю.
Ось про що ми домовилися з донькою.
1. Щогодини ми зупиняємося і «дослухаємося» до тіла. Де є напруження, холод, тепло, чого тіло «хоче»? Чи не час поїсти? Чи потрібно піти в туалет? Побігати, потягнутися, обійнятися? Обов’язкова програма — зробити ковток води.
Іноді, коли нам потрібно уникнути небезпеки, ми, мов ті стрижі, стаємо стрімкими й активними — але довго в такому стані «літати» не можна
2. Ми уявляємо, що моя долоня — це сонячний промінь. Я торкаюся до різних частин тіла доньки своєї долонькою, а дочка відчуває, як тепло і сонячне світло наповнюють і розслаблюють це місце. Я повільно торкаюся до чола, живота, плеча, дупки, пальчиків на руці, проходжу «врозкид» по всьому тілу. А малюк уявляє, як тепло і світло наповнюють і зігрівають його.
3. Ми граємо в «пластилін»: знаходимо місце, де в тілі відчувається напруження, і «розминаємо» його, як розминають долоньками трохи затверділий пластилін (можна уявити крижинку або замішувати тісто).
4. Я малюю «пряникову людину» і прошу, щоб дочка позначила будь-якими знаками (хрестиком, каляками-маляками), де в цій людині «живе» смуток, або радість, чи злість — залежно від емоції, яку вона проживає.
5. Вигадала для неї практику — Стрижі й Орли. Ми з нею переміщалися по кімнаті, «перетворюючись» на стрижів — швидко «летіли», часто змахуючи крилами. Я попросила її відчути, як б'ється серце, коли вона «стриж», що відбувається з диханням. Які — швидкі чи повільні — у неї думки. Запитала, що відбувається із зором, що змінюється (зір стає тунельним). Розповіла їй, що іноді, коли нам потрібно швидко виконати дію, уникнути небезпеки, коли нам тривожно, ми, мов ті стрижі, стаємо стрімкими і активними. Але довго в такому стані «літати» не можна. Ми дуже стомлюємося, наше серце, наша нервова система не витримають. І ми не побачимо, куди далі «летіти».
А потім ми перетворюємося на Орлів. Орел ловить хвилю. Майже не змахуючи крилами «летить», не поспішаючи. Велично, на повний розмах своїх крил. Я питала у дочки: «А якою ти зараз себе почуваєш? Відчуваєш, як глибоко і повільно, спокійно дихаєш, як почувається твоє тіло, як б'ється серце? А що змінилося в погляді? (Зір може бути більш периферійним, ми можемо звертати увагу на більшу кількість деталей)». Іноді нам важливо бути стрижами. Іноді — Орлами. Стан Орла став нашою «тілесною медитацією» для спокійного усвідомленого уповільнення.
6. Доторкнутися долонькою до різних поверхонь — до теплої батареї (зупинитися, дослухатися до відчуттів), до щоки, до скла, до мокрої поверхні, до чогось дерев’яного, пухнастого. Робити це повільно. «Сканувати», як змінюється настрій.
7. У нас є «барометр» настрою — я час від часу запитую у доньки: «Ти як?». І вона показує великий палець: вгору означає радість, донизу — смуток, вбік — злість. Це дає їй можливість відрефлексувати, усвідомити власний стан, щонайменше — назвати його. І залежно від того, що вона «показує», я питаю: «Тебе обійняти, хочеш води, хочеш побути на самоті?». Часом вона самотужки переводить положення пальця з «нижньої» позиції у «верхню». І починає посміхатися, ніби «важіль настрою» сама повернула.
Коронавірус: як говорити з дітьми
Інформаційне поле перевантажено новинами і зведеннями про новий вірус. КОРОНАВІРУС, ПАНДЕМІЯ, ЕПІДЕМІЯ, ВАКЦИНА - набір нових слів для дітей, які вони чують від дорослих або з новин, але не можуть зрозуміти. При цьому діти відчувають атмосферу напруги, неспокою і тривоги.
Діти обмінюються міркуваннями про хвороби між собою, будують припущення, передають те, що чують так, як самі це розуміють - і так народжуються міфи навколо того, що відбувається.
Щоб не допустити необгрунтованого страху дитини і не залишити її наодинці зі своїми здогадками, поговоріть з дитиною і самі надайте їй вичерпну інформацію.
У розмові з дитиною варто не забувати про наступні правила:
Говоріть з дитиною на рівні її віку, не потрібно використовувати незрозумілі для неї терміни і приводити статистику хворих в різних країнах.
Якщо ви самі налякані, ви не зможете заспокоїти дитину. Діти дуже чутливі до емоційного стану своїх батьків, тому перш за все необхідно опрацювати власну тривогу. Напружена і стресова ситуація в родині впливає на психологічний стан дитини.
Для початку з'ясуйте, що вона уже знає про коронавірус, які у неї є уявлення про цю хворобу і про її поширення. Якщо дитина вже налякана, не варто знецінювати її почуття і говорити, що нічого страшного не відбувається. Слід проговорити, що небезпека є, але вона перебільшена. Розкажіть, що таке вірус, які вони бувають, як передаються. Згадайте, що подібне вже не раз відбувалося в нашій історії, і це закінчувалося. Наведіть дитині старшого віку ці приклади, можна разом вивчити історію таких подій. Обговоріть запобіжні заходи, яких правил варто дотримуватися, щоб убезпечити себе та інших людей. Не залякуйте дитину і намагайтеся не фарбувати емоційно будь-які факти, поясніть, що профілактика може допомогти вберегти себе.
Промовляючи правила, можна зробити з них ритуали. Наприклад, мити руки, приспівуючи вашу улюблену пісню, писати один одному смс-нагадування про дезінфекцію рук за допомогою смайла, надягаючи маски, «перетворюватися» з дитиною в ніндзю. Перетворюючи такі дії в ігрові ситуації, ви знижуєте тривогу дитини, а також вписуєте ці необхідні зараз запобіжні заходи як щось буденне, що не викликає асоціації з хворобою і панікою.
Для зовсім маленьких дітей в інтернеті вже є ілюстрації, які розкажуть діткам на доступному для них рівні, як можна заразитися і які заходи необхідно вживати, як бути обережними.
Пам'ятайте, що в першу чергу, вам необхідно бути в ресурсному стані самому і не піддаватися паніці.
«Не можна вилікувати тіло – не лікуючи душу, і навпаки: вилікувати душу неможливо зневажаючи тіло»
/ Гіппократ/
Багато хто з нас живе з відчуттям болю від якого потерпає і тіло і душа. Що ми зазвичай робимо, вперше відчувши біль? Починаємо ковтати пігулки, ніби говорячи йому: «Замовчи, я не бажаю тебе чути!». І на якийсь час біль змовкає, але потім обов’язково дає про себе знати з наростаючою силою, переростаючи в значно серйознішу проблему, яку тільки пігулками не заглушити.
Чому? Тому, що будь - який біль означає, що ми в повсякденній суєті забули, власне, про себе. Забули, що шлях до благополуччя, здоров’я і процвітання починається з маленького кроку на зустріч собі. З бажання розплутати клубок життєвих негараздів, розчарувань та тривог. З відновлення глибинної любові і поваги до самого себе. Все можливо, тільки не варто залишатись один на один зі своїми проблемами, адже є психологія - наука, що протягом віків допомагала людині знаходити вихід із найскладніших ситуацій. Довіртесь собі, дозвольте психологу вам допомогти, адже Ви варті того, щоб бути щасливими. Тому – індивідуальна консультація у психолога - це час, який належить тільки Вам! Це час та місце, де можна вільно думати та відчувати, аналізувати та змінюватися ефективно вирішуючи всі свої життєві проблеми. На консультації у психолога Ви зможете зрозуміти, чому виникають складнощі та проблеми у Вашому житті та як їх можна уникати або долати. Це можливість поміркувати про себе та своє життя, можливість визначитися з тим, як саме ви хочете жити, які стосунки з навколишніми мати, як зробити своє життя наповненим енергією та натхненням. - увагу;
- конфіденційність;
- необхідну допомогу та підтримку
Психолог не дає конкретних порад, не оцінює «правильно – неправильно», «добре – погано». Психолог використовує свої знання, навички, практичний досвід, щоб допомогти Вам побачити та усвідомити причини своїх проблем та шляхи їх вирішення.
<