Інформуємо про діяльність Комунального закладу Таращанської міської ради "Таращанський інклюзивно-ресурсний центр", який надає послуги дітям з особливими освітніми потребами, їхнім батькам та педагогам для створення комфортного та ефективного освітнього середовища.
*Основні послуги ІРЦ:*
*Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку особи:*
- Діагностика мовленнєвого, когнітивного, емоційного та фізичного розвитку.
- Виявлення особливих освітніх потреб.
*Консультативна допомога:*
- Для батьків (опікунів) щодо виховання та навчання дітей з особливими потребами.
- Для педагогів щодо адаптації та модифікації освітнього процесу.
*Індивідуальні заняття:*
- Корекційно-розвиткові заняття (з логопедом, психологом, дефектологом, реабілітологом).
- Допомога в розвитку мовлення, дрібної моторики, соціальних та навчальних навичок.
*Супровід інклюзивного навчання:*
- Розробка рекомендацій для створення індивідуальної програми розвитку (ІПР).
- Підтримка педагогів у процесі інтеграції дитини до освітнього середовища.
*Психологічна підтримка:*
- Робота з емоційними та поведінковими труднощами.
- Консультування батьків щодо створення сприятливого середовища для дитини.
*Методична допомога:*
- Надання рекомендацій і матеріалів для освітніх закладів.
- Проведення тренінгів, семінарів для педагогів.
*Для кого призначені послуги ІРЦ?*
- Дітей з особливими освітніми потребами.
- Батьків/опікунів, які шукають допомогу у вихованні, навчанні, розвитку дитини.
- Педагогів, які працюють із дітьми в інклюзивному середовищі.
Послуги ІРЦ надаються безкоштовно.
Адреса центру:вул. Мудрого Ярослава, 33, м. Тараща.
Контакти:
Телефон: 0674159437
Електронна пошта: rvotar_irc@ukr.net"
Що означає безбар’єрність
Чимало років безбар’єрність асоціювалася у багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів. Насправді ж це поняття ширше і стосується, без перебільшення, кожного.
Так, більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч.
Сьогодні ж, завдяки ініціативі першої леді України Олени Зеленської, прийняття Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні об’єднало представників органів влади, експертного середовища та громадянського суспільства. Цей стратегічний документ визначив нові стандарти доступності та інклюзії, імплементуючи їх у державну політику.
Для кращого розуміння, що таке безбар’єрність, варто переглянути ролик за наданим посиланням.
Безбар'єність -це коли зручно всім без винятку
Переглядів:
12
|
Додав:
illia
|
Дата:
2021-04-16
|
|
Переглядів:
12
|
Додав:
illia
|
Дата:
2021-02-18
|
|
Переглядів:
14
|
Додав:
illia
|
Дата:
2020-03-23
|
|
Принципи виховання підлітків
Заохочення та покарання
Коли дитина мала і майже не відповідає за свої вчинки, батьки беруть практично всю відповідальність за її поведінку на себе. Коли ж дитина стає підлітком, вона прагне незалежності і намагається сама контролювати свої дії і приймати самостійні рішення. Завдання батьків – зробити цей перехід по можливості рівним і безболісним.
Взагалі, прагнення до незалежності – це природне явище. Адже скоро ваша дитина все одно перестане бути залежною від вас, подобається це вам чи ні. Від батьків же вимагається контролювати силу прагнення до незалежності, порівнюючи її з рівнем зрілості свого підлітка. Тут кращим індикатором є ступінь вашої довіри до свого підлітка і його здатність контролювати свою поведінку.
Якщо ваші обмеження досить жорсткі, підліток, напевно, буде робити спроби порушити їх. Навіть якщо вони м’які, підліток все одно зайде мотив спростувати або порушити їх.
Порушувати ваші обмеження і правила, якими б жорсткими або лояльними вони не були, закладено в природі більшості підлітків, єдиний розумний вихід дотримуватися чітко встановлених кордонів дозволеного . потім в міру того як зростаюча дитина доводить вам, що вона вміє поводитись належним чином, і ви можете їй в цьому довіряти, ви повинні поступово надавати їй все більше привілеїв і зменшувати свою батьківську владу. Іншими словами, кордони дозволеного для підлітка залежать від того, наскільки йому можна довіряти. Якщо ваш підліток виявляється гідним довіри – довіряйте йому більше.
Завжди краще надавати права, а не відбирати їх.
Відповідальність за поведінку
Для того, щоб ваш підліток навчився відповідати за свою поведінку, він повинен випробувати на собі результати цієї поведінки, як позитивні, внаслідок правильної, відповідальної поведінки, так і негативні як внаслідок безвідповідальної поведінки.
Підліток має право знати, чому треба чинити так чи інакше . Батьки ж повинні обов’язково бути впевнені, що їх аргументи не взяті зі стелі і є не просто мораллю. Звичайно, правила поведінки можуть бути орієнтовні на етичні норми, але і практичні міркування не можна ігнорувати.
Встановіть допустимі межі покарання
У підлітків, як і у всіх дітей, гостро розвинене почуття справедливості. Вони дуже чутливі до того, коли батьки поблажливі до їхніх проступків, а коли необґрунтовано суворі.
Здоровий глузд повинен перемагати!
Підготувала соціальний педагог Пасічнюк Н.
Рекомендації для громадян щодо коронавірусу 2019-nCoV
Міністерство охорони здоров’я України закликає громадян та мандрівників дотримуватись звичайних заходів обережності.
Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому.
Основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є гарячка та утруднене дихання.
У разі появи симптомів, що свідчать про гострі респіраторні захворювання під час подорожі або після неї, мандрівникам рекомендується звернутися до лікаря та надати відомості про історію подорожей.
Стандартні рекомендації ВООЗ для широкої громадськості щодо зменшення впливу та передачі ГРВІ:
часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Використану хустку варто негайно викинути та помити руки;
уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;
не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.
Із сирим м'ясом, молоком тощо слід поводитися обережно.
Міністерство охорони здоров'я України та координаційний штаб щоденно надають актуальну інформацію про випадки захворювання, спричинених новим коронавірусом.
Актуальна інформація на сайті Міністерства охорони здоров'я України.
Більше рекомендацій для громадян на сайті Центру громадського здоров'я.
Інформаційна довідка для проведення роз’яснювальної роботи щодо запобіганню
поширенню коронавірусу
10 правил для батьків
Які батьки не мріють про те, щоб їхні чада зростали здоровими, щасливими і, звичайно, вдячними? Та далеко не всі досягають заповітної мети. Інакше давно зникла б горезвісна проблема батьків і дітей.
Стимулюйте інтелект дитини.
Створюючи необхідне середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку дошкільника на 25—30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50—80 одиниць (якщо життя дитини буде одноманітним, нецікавим і безрадісним).
Формуйте у діетй самоповагу.
Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, профорієнтації...
Навчіть дитину спілкуватися.
Для цього необхідні щонайменше п'ять таких чинників:
щира любов батьків (породжує почуття захищеності);
доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комплексів);
зовнішня привабливість дитини, а особливо — підлітка (одяг, манери);
обгрунтована впевненість у собі (кожний у чомусь сильний);
хороший запас слів (як інакше спілкуватися?).
Стежте за тим, щоб дитина не перетворилась на "телемана".
Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора у середньому до 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читання, корисну домашню роботу.
Виховуйте відповідальність і порядність.
Слід робити це не лише за принципом «что такое хорошо й что такое плохо», а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці симпатії перемістяться, з батьків до однолітків.
Привчіть дитину пишатися своєю сім'єю, шанувати її традиції.
Живіть у хорошому оточенні.
Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією школи, до якої ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.
Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім'ях, де до них висували високі вимоги: підтримувати порядок у будинку, організовувати своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть палицю — не будьте тиранами. І врахуйте: слухняними, акуратними, розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терплячими.
Привчайте дитину до праці.
Якоюсь мірою ви можете запрограмувати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими й потрібними справами. Нехай звикає долати труднощі й переконається, що йому багато чого під силу.
Не робіть за дітей те, що вони здатні зробити самі.
І запам'ятайте: якщо у важку хвилину саме ви опинитеся поруч — як друг, а не як бос, дитина,можливо, довірить вам свою «страшну таємницю» і прислухається до вашої поради.
Памятка батькам п’ятикласників
• У ваших дітей адаптаційний період, тому убудьте особливо спостережливі, уважні та терплячі.
• У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, томі збільшується час підготовки до уроків.
• Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
• Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови , природознавства.
• Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
• Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.
• Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах (уникайте критичних зауважень вчителеві при дітях).
• Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
• Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя – прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
• Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.
• Пам’ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - одне ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватися ваша дитина. Це залежить від кожного.
• Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
• Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання – особистий приклад.
• Пам’ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність – її перший ворог.
